Агіра
| Агіра або Башений Agira | |
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | АРК |
| Акваторії, що омивають | Чорне море |
| |
Агіра або Башений (крим. Agira) — мис східної частини Південного узберезжжя Криму, південний край Капсихорської бухти.[1]
Мис розташований на 4 кілометри на південний захід від села Капсихор (Морське).
На мисі розташована середньовічна вежа-донжон Чобан-Куле, поселення Тассілі, що належало генуезьцям братам ді Гуаско. Від генуезької вежі мис і отримав свою назву. Інша назва мису, "Агіра", походить від ср.тюрк. "агир", важкий, важкий.
На Баштовому мисі (в районі села Морське, де розташований Чобан-Куле) було виявлено гончарні печі VIII-IX століть. Печі були врізані в схил, що підноситься, і складені із сирцевої цегли. Виробляли в основному круглодонні яйцеподібні амфори, плоскодонні судини, круглі плоскі фляги і піфоси для продажу по всьому кримському узбережжю, де був потрібен гончарний посуд.[2][3][4]
Від замку XV століття братів Гуаско залишилася лише кругла дозорна вежа (донжон) і біля її підніжжя залишки стін. Крім цього на мисі Баштовий було виявлено частини житлових будинків, які становили раніше селище при замку.[5]
- ↑ Мыс Агира, Украина , Крым достопримечательности. gidtravel.com. Процитовано 24 липня 2023.
- ↑ Якобсон А. Л. Средневековый Крым: Очерки истории и истории материальной культуры. — М.-Л.: Наука, 1964. — С. 34, 36, 43-44.
- ↑ Шилик К. К. О магниторазведке гончарных печей у Чабан-Куле // Краткие сообщения института археологии. — 1974. — Вып. 140. — С. 115—120
- ↑ Айбабин А. И. Памятники крымского варианта салтово-маяцкой культуры в Восточном Крыму и степи // Крым. Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века / Археология. — М.: Наука, 2003. — С. 57, 58.
- ↑ Якобсон А. Л. Средневековый Крым: Очерки истории и истории материальной культуры. — М.-Л.: Наука, 1964. — С. 118—119.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |